ПОРОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка під час пологів або зразу після пологів. З хати почувся одчайдушний покрик породіллі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 8. — С. 266.
Породілля, породіля, лі, ж. Родильница. Мил. 21. ХС. VII. 432. Несе подарунок породіллі. Нѣжин. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 3. — С. 345.
породі́лля — жінка під час або відразу після поло́гів (див.).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 471.