ПОРИ́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Якість за знач. пори́вний 1, 2.

2. перен. Властивість за знач. пори́вний 3. Дівчина поклала перед собою книжку, навіть розкрила її, це були вірші Сосюри, поета, якого вона любила з дитинства за дивну чистоту й поривність почуттів (Собко, Срібний корабель, 1961, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 255.