ПОРЕКОМЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перев. неперех., з інфін. Порадити, запропонувати комусь зробити що-небудь. Він порекомендував нам відвідати ще кілька колгоспів, без знайомства з якими враження від області, на його думку, було б неповне (Смолич, День.., 1950, 47); Виробниче управління порекомендувало колгоспам і радгоспам створити у кожному господарстві механізовані ланки по вирощуванню кукурудзи (Хлібороб Укр., 9, 1964, 14).

2. перех. Даючи добру характеристику кому-небудь, порадити звернутись до нього у якійсь справі, прийняти на роботу тощо. Він порекомендував їм.. на літні канікули у репетиторки до Людмили Івгу Мокроус (Головко, II, 1957, 486).

3. перех., рідко. Знайомлячи когось із ким-небудь, назвати його ім’я, фах, заняття тощо; відрекомендувати. Ольга привела її до Радюка й порекомендувала їх одно одному (Н.-Лев., І, 1956, 555).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 251.