ПОРА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОРА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., діал.

1. з ким, поміж кого, рідко кого. Порадитися, попросити поради в кого-небудь. [Перепадя:] Може, я ще з жінкою дома пораюся? (Мирний, V, 1955, 127); Стара не знала, що подіяти: чи бігти до Насті та нагнати її додому, чи пораятись перш людей (Коцюб., І, 1955, 54).

2. Обмінятися думками, спільно обміркувати що-небудь. Поки ж були начальники у селі, то люди промеж себе пораялись та.. і сам голова до тії ради пристав (Кв.-Осн., II, 1956, 137); Оришка кинулась у місто до Василя.. Пораялась, що робити, як бути (Мирний, IV, 1955, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 249.