ПОПІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підсунути що-небудь (про багатьох); підсунути багато чогось (одне за одним). Попідсувати стільці під стіл.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 205.

Попідсувати, ва́ю, єш, гл. Подсунуть, пододвинуть (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 331.