ПОПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Підперезати що-небудь (про багатьох); підперезати багатьох. Попідперізуй дітей, бо вітер надворі (Сл. Гр.); Дівчата попідперізували сукні.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 204.

Попідперізувати, зую, єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі. Богод. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 330.