ПОПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Підмостити що-небудь (про багатьох); підмостити багато чогось. Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (Гончар, І, 1959, 37); Попідмощувати під боки подушки.

2. Намостити що-небудь (про багатьох). Попідмощували ми на спину горби, позав’язували вуха старими хусточками (Н.-Лев., IV, 1956, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 204.

Попідмощувати, щую, єш, гл.

1) Подмостить (во множествѣ).

2) Подложить подъ что (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 330.