ПОПІДКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попідкру́чувати. Нічого, абсолютно нічого не може Дарка вичитати з тих грайливих, з кокетливо попідкручуваними віями.., гарненьких очей (Вільде, Повнол. діти, 1960, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 203.