ПОПІДКО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Підкотити до чого-небудь багато чогось; // Підкотити під що-небудь багато чогось.

ПОПІДКО́ЧУВАТИ² див. попідка́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 203.

Попідкочувати, чую, єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 329.