ПОПІДГО́ЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех. Підголити що-небудь (про багатьох). А там і парубоцтво з старшими, жонатими братами, попідголювавши чуби, .. повбували нові шкапові чоботи з підковами (Кв.-Осн., II, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 202.

Попідголювати, люю, єш, гл. Подбрить (многихъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 329.