ПОПІДБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Натрудити ноги, втомитися в дорозі (про багатьох). Засумували наші некрутики! А до того, попідбивалися так, що молили бога, коли б уже швидше доставитись на місце (Мирний, II, 1954, 120); Телята попідбивалися в дорозі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 202.

Попідбиватися, ва́ємося, єтеся, гл. То-же, что и підбитися, но о многихъ. Некрутики… попідбивалися йдучи. Мир. ХРВ. 142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 329.