ПОПУЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж.

1. Якість за знач. популя́рний 1. ..довгі цитати зроблять виклад важким і нітрохи не сприятимуть його популярності (Ленін, 33, 1973, 5); Вимога популярності викладу не повинна підмінятися спрощенством і вульгаризацією принципів марксизму. Про це йдеться в ленінській статті «Перший крок» (Рад. літ-во, 12, 1967, 50).

2. Загальне визнання, прихильність широких мас; слава. Дедалі моя популярність зростала (Вас., Незібр. тв., 1941, 175); Сагайдачний любив популярність і частенько сидів із голотою, бо розумів, що без голоти на Січі не довго втримаєш в руках булаву (Тулуб, Людолови, І, 1957, 91); Великою популярністю користується літературна спадщина Т. Г. Шевченка в країнах народної демократії (Рильський, III, 1956, 253); За два роки театр М. П. Старицького зажив собі широкої популярності та великої слави (Минуле укр. театру, 1953, 93); // Поширеність, широке застосування, вживання тощо. У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів. Сорти Мічуріна завоювали собі широку популярність як серед українських садоводів, так і в народі (Юним мічур.., 1955, 91); Основу радянської системи фізичного виховання становить комплекс «Готовий до праці і оборони СРСР», який дістав уже широку популярність (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 240.