ПОПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Проміняти все або багато чогось. Вона попродала грунти да попромінювала: усе розорилось, усе марне пійшло [пішло] (Барв., Опов.., 1902, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 234.

Попромінювати, нюю, єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 339.