ПОПРОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Проколоти все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Попроколювати шини; // За допомогою якого-небудь гострого інструмента поробити дірки в чомусь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 234.