ПОПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

1. Наприндитися, набрати гордовитого, бундючного вигляду (про всіх або багатьох).

2. Розсердитися на кого-небудь (про всіх або багатьох). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 228.

Поприндитися, джуся, дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 337.