ПОПРИГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Пригорнути кого-, що-небудь (про багатьох); пригорнути багатьох, багато чогось. Книжечки до грудей попригортали [діти], щоб не згубити… (Вас., Вибр., 1954, 44).

2. Прикрити чим-небудь сипким багато чогось.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 226.

Попригортати, та́ю, єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 336.