ПОПРИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. Привезти кого-, що-небудь (про багатьох); привезти багатьох, багато чогось. Деякі попривозили своїх дочок, почувши, що приїхав молодий Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 458).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 226.

Попривозити, жу, виш, гл. Привезти (во множествѣ). Це син із города все попривозив. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 336.