ПОПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех.

1. Давши напитися, вгамувати спрагу багатьох.

2. Упоїти багатьох. Мотря важко зітхнула.. — Попилися?.. — подумала. — Хто ж їх попоїв, як не він?.. (Мирний, II, 1954, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 216.