Попочванитися, нюся, нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 335.