ПОПОМІ́РЯТИ, яю, яєш, док., перех., розм. Міряти багато разів, тривалий час; // перен., розм. Ходити багато разів по якому-небудь шляху. Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю, Попоміряв і я колись — Щоб його не мірять!. (Шевч., І, 1963, 30).

◊ Попомі́ряти вздовж і впо́перек що — ходити багато разів по якій-небудь місцевості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 218.

Попоміряти, ряю, єш, гл.

1) Помѣрять много.

2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати… Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! Шевч. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 334.