ПОПОКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм.

1. Кланятися багато разів.

2. перен. Просити багато разів, тривалий час. Так вона мені попокланялась, попросила мене (Сл. Гр.); — Попокланяєшся тоді, аби хто ліг у твоїй кімнатці. — Побачимо (Хотк., І, 1966, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 216.

Попокланятися, няюся, єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 333.