ПОПОГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Гуляти багато разів; гуляти тривалий час; погуляти добре. Попогуляв і Оксен за свого парубоцтва (Тют., Вир, 1964, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 215.