ПОПОГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Ганятися тривалий час; поганятися добре. * Образно. — За долею, юначе, нашому братові треба добре попоганятися (Коцюба, Перед грозою, 1958, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 215.