Поплітати, та́ю, єш, гл.

1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час… добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135.

2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 332.