ПОПЛЮ́СКУВАТИ, ую, уєш, док. Те саме, що попле́скувати 1, 2. Маруся літала по проталих стежечках, весело поплюскуючи гарними своїми чобітками (Хотк., II, 1966,23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 211.