ПОПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поплати́ти; // попла́чено, безос. присудк. сл. Значну більшість боргів поплачено (Сам., II, 1958, 474).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 208.