ПОПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Переплестися (про багато чогось). Густе віття поперепліталось межи собою — і над тобою мов баня зелена, кучерява (Коцюб., І, 1955, 458).

2. перен. Поєднатися, змішатися з чим-небудь (про багато чого-небудь). Давні-давні дитячі літа! Тоді легше жилося, легше дихалося!.. Материне пестування й любов, піклування батькове, — ..все докупи злилося, поперепліталося (Гр., І, 1963, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 193.