ПОПЕРЕЛЯ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попереля́кувати. Всі ці комодики, етажерки, тумбочки, крісельця, диванчики, старі, полинялі, облізлі, як запаршивіла твар, чомусь нагадують мені поперелякуваних овець, загнаних вовчим переслідуванням у тісну й незручну кошару (Кол., На фронті.., 1959, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 192.