ПОПЕРЕ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до по́пере́к ¹. Найчастіша форма скривлення [при рахіті] — це округла опуклість спини в ділянці нижніх грудних і верхніх поперекових хребців (Хвор. дит. віку, 1955, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 191.

Поперековий, а, е. Поясничный. Конст. у. Поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 323.