ПОПЕРЕДУ́МУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Передумати багато чого-небудь одне за одним. Молодий отаман, сидів, задумався та дививсь у воду — багато, мабуть, мав він собі мислоньок попередумувати! (Вовчок, І, 1955, 337).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 191.

Попередумувати, мую, єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 323.