ПОПЕРЕ́ДНИЧОК, чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до попере́дник2. На літо, в кінці весни, приїжджає додому Оленка: платтячко синеньке на ній, попередничок, ботинки (Тесл., З книги життя, 1949, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 189.