ПОПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., фам. Пащекувати якийсь час, пащекувати трохи. Такій чепурусі [Одарці] в жадібку попащекувать.., а поважна розмова їй смакує, як кошеняті редька (Вовчок, VI, 1956, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 184.