ПООБШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обшкребти багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Пообшкрябуй ножем тісто в діжу та порайся коло печі (Н.-Лев., II, 1956, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 175.

Пообшкрябувати, бую, єш, гл. Обскресть (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 318.