ПООБСІВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Закінчити сівбу (про багатьох). За годинки люди пообсівалися (Сл. Гр.); Жінки покопали огороди, пообсівались люди яриною… а дощу нема (Кв.-Осн., II, 1956, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 174.

Пообсіватися, віємося, єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 317.