ПООБСМА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообсма́лювати; // у знач. прикм. Авто з шаленою швидкістю пронеслося.. мимо спаленого, зруйнованого селища за лісом. Тільки де-не-де попід лісом ще стояли вцілілі, пообсмалювані хати (Ле, Клен. лист, 1960, 146); Біля полудня лиш чорна купа згарища жевріла ще з-за жовтих і пообсмалюваних дерев (Козл., Пов. і опов., 1949, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 174.