ПООБПИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Обпитися (про багатьох). — Чи подуріли вони [Матюха й Огирівна] тут? Чи самогону пообпивалися? (Головко, II, 1957, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 173.

Пообпиватися, ва́ємося, єтеся, гл. Опиться (о многихъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 316.