ПООБВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обв’язати чим-небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема); // Обв’язати кількома предметами кого-, що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 169.

Пообв’язувати, зую, єш, гл. Обвязать (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 313.