ПОНІ́ВЕЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Поруйнуватися, попсуватися, стати гіршим. Сади наші.. понівечились, пасіки позводилися (Фр., II, 1950, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 162.