ПОНЯ́ТТЯ, я, с.
1. Одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта дійсності. Клас є поняття, яке складається в боротьбі і розвитку (Ленін, 40, 1974, 293); Поняття, на відміну від уявлень, відбивають суть речей (Логіка, 1954, 19); Неологізми, новотвори родяться щодня — в міру того як щодня родяться нові явища й поняття (Рильський, III, 1956, 75).
2. Розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду. Поняття про нове соціальне й культурне життя мав (Синявін) надто туманне (Ле, Міжгір’я, 1953, 27); Я знаю поліцію, уже встиг при різних нагодах чи негодах виробити собі стале і цілком певне поняття (Хотк., II, 1966, 359); // Думка про що-небудь, погляд на щось. Дарка дуже хотіла б виступати в концерті, але в її понятті концерт — це тільки вокальні номери, а для цього в неї немає абсолютно ніяких даних (Вільде, Повнол. діти, 1960, 21); Коли прийде лікар і безнадійно почне порпатися в.. мозку, витягаючи осколки костей, — гуцул не простогне, не двинеться мускулом і — наперекір усяким медицинам, ..касуючи всякі поняття учених людей про витривалість людської природи, — виздоровіє [видужає]! (Хотк., II, 1966, 356); // тільки мн. Сукупність поглядів на що-небудь, рівень розуміння чогось. Вони [юнаки] вірили, що добрі наміри щирих людей, коли мають проявити свій відроджуючий та благодатний вплив на загал, мусять бути й так само гарні в ділі, і в засаді, і в їх ідеальних поняттях (Кобр., Вибр., 1954, 32); — Клаво, ти мислиш віджилими поняттями (Гончар, Тронка, 1963, 128).
Не ма́ти [жо́дного, найме́ншого] поня́ття — не мати уявлення про що-небудь, не бути обізнаним з чимсь, не знати чого-небудь. Навчити хоч би й «господи помилуй» хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Л. Укр., III, 1952, 572); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу, — не мала поняття (Хотк., II, 1966, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 168.