ПОНИ́ЗЗЯ, я, с. Місцевість уздовж нижньої течії ріки. Останній, найближчий до Чорного моря населений пункт у пониззі Дунаю — Вилкове (Наука.., 8, 1967, 49); Вільнолюбні слов’яно-руські підданці, що не терпіли розгнузданої сваволі своїх панів, тікали на пониззя південних річок, у незаймані ліси і степи (Добр., Очак. розмир, 1965, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 161.