ПОНИ́ДІЛИЙ, а, е, розм.

1. Змучений від нудьги, жалю, туги (про багатьох).

2. Виснажений, кволий (про багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 159.