ПОНАЧИ́ТУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Начитатися (про багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 155.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПОНАЧИ́ТУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Начитатися (про багатьох).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 155.
Поначитуватися, туємося, єтеся, гл. Начитаться (о многихъ). Ми й сами всього того доволі поначитувались. К. Хата, IX.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 310.