ПОНАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.). Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти (Сл. Гр.).

ПОНАТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 154.

Понатоплювати, люю, єш, гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 309.