ПОНАСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док., розм. Насходитися куди-небудь (про багатьох). Понасходилися сусіди, родичі. Батько всіх частував, припрошував (Гур., Наша молодість, 1949, 109); У неділю старі парубки найняли музику, понасходилось дівчат (Мик., II, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 154.