ПОНАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, док. Настовбурчитися (про птахів і деяких тварин). Цар спинявся біля розташованих золотих кліток, де, понастовбурчувавшись, кліпали проти несподіваного світла.. птиці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 567).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 153.