ПОНАЛИ́ГУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док., вульг. Налигатися (про багатьох). — Повіз пшеницю у город та дала морока земляків побачить. Ну, звісно… у погріб… Ну, звісно… поналигувались.. Без копійки вернувсь (Тесл., З книги життя, 1949, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 149.