Про УКРЛІТ.ORG

поналатуваний

ПОНАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понала́тувати. Та поночі в хаті як… Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (Тесл., З книги життя, 1949, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 148.

вгору