ПОНАЖИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., вульг. Нажертися (про багатьох). — А подохли були б вони [корови]! І коли вже вони тобі понажираються?! — думав хлопець і покірливо мовчав (Головко, І, 1957, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 146.