ПОНАДКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Надкусити багато чого-небудь; надкусити щось у багатьох місцях. Я ще висмоктував мед з тютюнових квітів і з квітів гарбузових, .. понадкушував на яблуні з десяток зелених кислих яблук (Довж., Зач. Десна, 1957, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 144.