ПОНАВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Нав’язати багато чого-небудь. Понав’язували [дівчата] вузлики брудного шмаття — зібралися на річку прати (Горд., II, 1959, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 142.